Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №915/161/16 Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №915/1...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №915/161/16

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 915/161/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Васищак І.М. і ОСОБА_1,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", м. Миколаїв,

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016

зі справи № 915/161/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", (далі - Товариство),

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Миколаїв,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - Завод), м. Миколаїв,

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача - Волика В.М., Колодяжної Ю.А., Лінченка В.В.,

відповідача - Прохорова Є.І.,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 52-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 (суддя Мавродієва М.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 (колегія суддів у складі: Будішевська Л.О. - головуючий суддя, судді Величко Т.А., Мишкіна М.А.), в задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законодавством підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та додаткових поясненнях до неї Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відділення та Завод, кожний окремо, подали відзиви (заперечення) на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів та просили судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача, та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Рішенням АМК:

визнано Товариство таким, що у період 2014 рік та січень-жовтень 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі Товариства, як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента (пункт 1);

дії Товариства, які полягають у створенні перешкод Заводу як постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом у доступі на оптовий ринок електричної енергії України шляхом необґрунтованої відмови в прийнятті та погодженні відповідних повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210, а саме: зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмір 68 000 грн. (пункт 3);

зобов'язано Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом подальшого прийняття та розгляду у відповідності з вимогами чинного законодавства повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України, які надходять від постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом, не допускаючи створення перешкод цим постачальникам у доступі на оптовий ринок електричної енергії України (пункт 4);

зобов'язано Товариство оприлюднити за власні кошти пункти 1-4 резолютивної частини Рішення АМК в офіційному друкованому виданні Миколаївської обласної ради - газеті "Рідне Прибужжя", про що повідомити Відділення (пункт 5);

- Рішення АМК мотивовано тим, що:

справу розпочато розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 25.06.2015 № 17-р за заявою Заводу, яка розглядалася за дорученням Антимонопольного комітету України від 05.05.2015;

товаром є послуга з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. Передача та постачання електричної енергії здійснюється Товариством з використанням місцевих (локальних) електричних мереж, які є сукупністю підстанцій, розподільчих пристроїв та ліній електропередач (кабельних та/чи повітряних). Товарними межами ринку за показниками взаємозамінності, подібності призначення, споживчих властивостей, умов використання товару є передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. Часовими межами ринку визначено 2014 рік та січень-жовтень 2015 року - проміжок часу, протягом якого залишались незмінними структура ринку, співвідношення попиту та пропозицій на ньому. Територіальними межами ринку, який досліджувався, є територія Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі Товариства;

у 2014 році та січні-жовтні 2015 року на території Миколаївської області діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах власних мереж здійснювало тільки Товариство. Отже, Товариство є єдиним суб'єктом господарювання, який здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі Товариства, відповідно до отриманої ліцензії;

Товариство є таким, що за результатами діяльності в 2014 році та в січні-жовтні 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі Товариства, як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента;

Заводом як суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, з метою споживання електричної енергії для власних виробничих потреб укладено з державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок") договір від 25.12.2012 № 9268/02 (далі - Договір № 9268/02), предметом якого є обов'язок останнього продавати електричну енергію Заводу як постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом. Підпунктом 2.4.2 Договору № 9268/02 визначено, що Завод має укласти договір з відповідною електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої знаходяться споживачі постачальника за нерегульованим тарифом, на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 18.06.2015 № 11426/01 Договір № 9268/02 чинний до 31.12.2015. Згідно з пунктами 2.4 та 3.8 Договору № 9268/02 ДП "Енергоринок" продає електричну енергію Заводу як постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом за умови надання погодженого та зареєстрованого електропередавальною організацією повідомлення на заявлений обсяг купiвлi електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України. Положеннями пункту 2.4 Договору № 9268/02 закріплено вимоги, які необхідно виконати постачальнику за нерегульованим тарифом з метою купівлі електричної енергії у ДП "Енергоринок", зокрема: підпунктом 2.4.3 визначено, що Завод має надати до ДП "Енергоринок" повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електроенергії України відповідно до пунктів 3.7 та 3.8 цього Договору; пунктом 3.8 Договору № 9268/02 передбачено, що постачальник за нерегульованим тарифом до 16-ї години 20-го числа місяця, що передує розрахунковому, надає через уповноваженого представника до ДП "Енергоринок" повідомлення, яке повинно бути підписано постачальником за нерегульованим тарифом і погоджено та зареєстровано електропередавальною організацією. Повідомлення, які надані постачальником за нерегульованим тарифом після 16-ї години 20-го числа місяця, що передує розрахунковому, ДП "Енергоринок" не розглядає; відповідно до пункту 2.5 цього ж Договору, якщо постачальник (Завод) не виконав будь-яку з умов, визначених його підпунктами 2.4.1 - 2.4.6, у тому числі не надав ДП "Енергоринок" погоджене у встановлені строки електропередавальною організацією повідомлення, то електрична енергія йому не продається, і ДП "Енергоринок" не включає повідомлення постачальника до реєстру, що надається електропередавальною організацією. Виходячи з наведених положень Договору № 9268/02, у разі ненадання Заводом ДП "Енергоринок" погодженого та зареєстрованого повідомлення в останнього не виникає обов'язку з продажу Заводу електричної енергії у відповідному розрахунковому місяці;

Завод є ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом; зазначений вид діяльності здійснюється ним на підставі відповідної ліцензії;

Завод здійснює закупівлю електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України з метою забезпечення власних виробничих потреб. Обсяги купівлі електричної енергії в залежності від планової потреби виробництва становлять 23-28 млн. кВт*год. на місяць;

постановою НКРЕ від 19.10.2005 № 934 схвалено примірний договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією;

під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією сторони визначають його зміст на основі примірного договору, форму якого встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Тобто учасники договірних відносин при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами мають керуватись положеннями примірної форми договору;

пунктом 6.1 Примірної форми договору передбачено зобов'язання ліцензіата з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (далі - Компанія) не протидіяти постачальнику за нерегульованим тарифом у постачанні електричної енергії споживачам; забезпечити при виконанні постачальником за нерегульованим тарифом умов цього Договору передачу електроенергії, що належить постачальнику за нерегульованим тарифом, до споживачів, які уклали договори купівлі-продажу електроенергії з постачальником за нерегульованим тарифом; здійснювати прийом, розгляд та погодження всіх документів, необхідних постачальнику за нерегульованим тарифом для здійснення закупівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії країни та виробництва власної електроенергії, зокрема: за 6 робочих днів до 19 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому - повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії постачальником за нерегульованим тарифом на оптовому ринку електричної енергії. Повідомлення розглядаються, підписуються Компанією та передаються постачальнику за нерегульованим тарифом (або повертаються постачальнику за нерегульованим тарифом із зауваженнями) протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлень Компанією; передавати електронною поштою ДП "Енергоринок" реєстри погоджених та зареєстрованих в Компанії повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії постачальником за нерегульованим тарифом на оптовому ринку електричної енергії, акт власного виробництва електричної енергії, а також довідки про фактичні погодинні обсяги споживання електричної енергії по всім споживачам постачальника за нерегульованим тарифом у терміни, визначені в договорі купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та Компанією;

відповідно до підпункту 2 пункту 6.2 Примірної форми договору постачальник за нерегульованим тарифом зобов'язується за 6 робочих днів до 19-го числа місяця, що передує розрахунковому, надавати Компанії повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії;

згідно з укладеним Заводом і Товариством договором № 20/77 (далі - Договір № 20/77) для оформлення купiвлi електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії в травні 2015 року Завод повинен був передати за 6 робочих днів (до 19.04.2015) оформлене повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії в травні 2015 року до Товариства для погодження і реєстрації;

з цією метою Заводом оформлено повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії вiд 09.04.2015 № 5/2015 (далі - Повідомлення № 5/2015) та представником Заводу 09.04.2015 його доставлено і передано Товариству. Однак у реєстрації документів та видачі другого екземпляру супровідного листа канцелярією Товариства відмовлено. Крім того, 09.04.2015 Повідомлення № 5/2015 додатково направлялося Заводом Товариству через відділення державного підприємства поштового зв'язку (далі - ДППЗ "Укрпошта") із супровiдним листом вiд 09.04.2015 № 63/101-07, який Товариством зареєстровано як вхідну кореспонденцію 30.04.2015. У той же час відповідно до інформації, наданої Миколаївською дирекцією ДППЗ "Укрпошта" листами від 23.06.2015 № 06-19-374, від 23.07.2015 № 06-19-442 та від 25.08.2015 № 06-19-513, поштове відправлення № 5401706648430 передано Заводом до відділення ДППЗ "Укрпошта" № 17 у місті Миколаєві 09.04.2015. Тобто з 09.04.2015 зазначене поштове відправлення знаходилось у відділенні ДППЗ "Укрпошта" Миколаїв-17. ДППЗ "Укрпошта" повідомило, що відповідне поштове відправлення 09.04.2015 передано на робоче місце оператора поштового зв'язку для здійснення його видачі, а повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення того ж дня було передано листоноші ОСОБА_7 для доставки. Представники Товариства з 09.04.2015 по 13.04.2015 не з'являлись до відділення № 17 ДППЗ "Укрпошта" для отримання поштової кореспонденції, тому повторне повідомлення про надходження поштового відправлення 14.04.2015 передано у доставку та того ж дня разом з іншою кореспонденцією одержано представником Товариства гр. ОСОБА_8;

отже, з 14.04.2015 Товариство було повідомлено про надходження на його адресу поштового відправлення від Заводу (штрих-кодовий ідентифікатор: 5401706648430), яким надіслано Повідомлення № 5/2015. Зазначене спростовує доводи Товариства стосовно того, що йому не було відомо про надходження на його адресу зазначеного поштового відправлення. Жодних дій для отримання та розгляду Повідомлення № 5/2015 у відповідності з вимогами підпункту 3 пункту 6.1 Договору № 20/77 Товариством вчинено не було;

листом від 23.06.2015 № 06-19-374 ДППЗ "Укрпошта" повідомило Відділення, що поштові відправлення, в тому числі відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор: 5401706648430), яким було надіслано Повідомлення № 5/2015, одержані 06.05.2015 особою, уповноваженою на одержання пошти Товариства, - ОСОБА_9;

таким чином, зазначене спростовує твердження Товариства з приводу отримання Повідомлення № 5/2015 від Заводу 30.04.2015, адже фактично поштове відправлення, яким надсилалось це повідомлення, отримано Товариством лише 06.05.2015;

10.04.2015 Завод факсимільним повідомленням № 16/101-07 звернувся до Товариства щодо необхiдностi розгляду Повідомлення № 5/2015, однак вiдповiдi на зазначене факсимільне повідомлення не отримав;

16.04.2015 з метою доставки Повідомлення № 5/2015 Завод звернувся за наданням послуг кур'єрської доставки кореспонденції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 16.04.2015 ФОП ОСОБА_10 повідомив, що його працівнику, який здійснював доставку кореспонденції, відмовлено в доступі до канцелярії Товариства. При цьому працівниками Товариства не було надано жодного обґрунтування відмови в прийняті 16.04.2015 вхідної кореспонденції Заводу;

зазначені дії Відділенням розцінені як ухилення Товариства від одержання поштової кореспонденції, яка надходила на його адресу від Заводу, що призвело до неможливості Заводу погодити Повідомлення № 5/2015 у встановлені терміни та здійснити закупівлю електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії в травні 2015 року;

орієнтовні суми збитків Заводу при закупівлі електричної енергії поза оптовим ринком електричної енергії в травні 2015 року склали 530,3 тис. грн.;

у подальшому Завод з метою здійснення закупівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії в червні 2015 року 06.05.2015 надіслав на адресу Товариства засобами поштового зв'язку Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії від 06.05.2015 № 06/2015 (далі - Повідомлення № 06/2015);

лист від 06.05.2015 № 83/101-07, яким було надіслано Повідомлення № 06/2015, отримано Товариством 12.05.2015. Крім того, 08.05.2015 Заводом надіслано Повідомлення № 06/2015 кур'єрською поштою. Відповідно до відомостей, зазначених у накладній кур'єра № 2034074, кореспонденцію одержав представник електропередавальної організації гр. ОСОБА_11 08.05.2015 о 10 год 30 хв.;

відповідно до положень підпункту 3 пункту 6.1 Договору № 20/77 Товариство зобов'язано розглянути отриману кореспонденцію від постачальника за нерегульованим тарифом протягом двох робочих днів. Однак станом на 13.05.2015 жодної відповіді на адресу Заводу від Товариства не надійшло. У зв'язку з цим 14.05.2015 та 20.05.2015 Заводом на адресу Товариства надіслано факсимільні повідомлення щодо необхідності розгляду та погодження Товариством Повідомлення № 06/2015;

листом від 21.05.2015 № 01/30-3216 Товариство надало Заводу відповідь, в якій стверджує про відсутність у складі отриманої 08.05.2015 поштової кореспонденції Повідомлення № 06/2015 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії та наявність лише додатка до нього;

однак, як вбачається з опису вкладення до цінного листа № 83/101-07 від 06.05.2015, останній містив як саме Повідомлення № 06/2015, так і додаток до нього;

крім того, Повідомлення № 06/2015 отримано Товариством не лише кур'єрською поштою, але й у відділенні № 17 ДППЗ "Укрпошта" 12.05.2015. Тобто станом на 21.05.2015 у Товариства були в наявності всі документи, необхідні для належного виконання зобов'язань за Договором № 20/77;

зазначені дії Товариства свідчать не лише про порушення ним дводенного терміну розгляду повідомлень, які надходять на його адресу від постачальника за нерегульованим тарифом, що позбавило Завод можливості усунути можливі недоліки, але й про повідомлення Заводу відомостей, які не відповідають дійсності;

у подальшому Товариство листом від 21.05.2015 № 01/30-3217 відмовило Заводу в погоджені Повідомлення № 06/2015 з тих підстав, що в порушення пунктів 5.9, 5.10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), станом на 10.05.2015 Заводом сплачено лише 14 681 702,93 грн. за заявлений обсяг купівлі електричної енергії у Товариства, тоді як загальна сума заявленого обсягу складає 36 704 256 грн., таким чином, недоплата становить 22 022 554 грн. Тобто відсутність домовленості сторін щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії та нездійснення Заводом остаточного розрахунку з Товариством стали підставою для відмови в погодженні Повідомлення № 06/2015;

Завод з метою здійснення закупівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії в липні 2015 року направив на адресу Товариства листа від 05.06.2015, який містив повідомлення від 05.06.2015 № 07/2015 (далі - Повідомлення № 07/2015) на заявлений обсяг електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії на липень 2015 року;

листом від 16.06.2015 № 01/30-3815 Товариство повідомило Завод про відмову в погоджені Повідомлення № 07/2015 у зв'язку з відсутністю зобов'язання забезпечувати передачу електричної енергії за Договором № 20/77. Товариство зазначило, що його зобов'язання виникають тільки за умови виконання постачальником за нерегульованим тарифом (Заводом), зобов'язань, визначених у договорі, зокрема, умов обліку електричної енергії, визначених пунктом 4.2 Договору № 20/77, яким передбачено, що комерційний облік переданої та спожитої споживачем постачальника за нерегульованим тарифом електричної енергії здійснюється на підставі даних приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, встановлених на межі балансової належності електричних мереж між Компанією та споживачем постачальника за нерегульованим тарифом або за допомогою АСКОЕ, внесеного до Реєстру головних зразків;

аналогічна ситуація мала місце й стосовно направлених Заводом повідомлень на заявлений обсяг електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії на серпень-жовтень 2015 року;

у результаті відмови в погодженні повідомлень на травень-жовтень 2015 року Завод був змушений закуповувати електричну енергію у Товариства за цінами, які є вищими від цін на оптовому ринку електричної енергії;

- положеннями Договору № 20/77 чітко визначені підстави для відмови постачальнику за нерегульованим тарифом у погодженні повідомлень на заявлений обсяг електричної енергії;

- зазначені Товариством підстави відмови Заводу в погодженні повідомлень на заявлений обсяг електричної енергії не відносяться до випадків, наявність яких передбачає можливість такої відмови;

- постійний склад адміністративної колегії Відділення утворено з числа керівних працівників територіального відділення: голови відділення, його заступника та начальників першого і другого відділів досліджень та розслідувань у кількості п'яти осіб (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.) та затверджено наказом голови територіального Відділення від 05.01.2015 № 124/1;

- адміністративна колегія територіального відділення складається з п'яти осіб - секретаря колегії та чотирьох членів колегії - голови Відділення, його заступника і начальника першого і другого відділів досліджень та розслідувань, які є керівними працівниками територіального відділення;

- на момент видання розпорядження № 17-р наказом голови Відділення від 22.06.2015 № 124/12/1 у зв'язку з перебуванням начальника першого відділу досліджень і розслідувань - члена адміністративної колегії ОСОБА_15 з 22.06.2015 по 17.07.2015 у щорічній відпустці до складу адміністративної колегії Відділення внесено зміни: до складу адміністративної колегії Відділення введено на цей період виконуючого обов'язки начальника першого відділу досліджень і розслідувань - головного експерта першого відділу досліджень і розслідувань Войтенкову Ірину Олександрівну;

- Рішення АМК прийняте правомочним складом адміністративної колегії в межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений законодавством про захист економічної конкуренції, що підтверджується протоколом засідання адміністративної колегії від 26.11.2015 № 83, відповідно до якого на засіданні колегії були присутні голова та три члени колегії (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16.), кожен з них проголосував за прийняття Рішення АМК;

- Рішення АМК Товариство отримало 04.01.2016.

Статтею 1 Закону № 2210 встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

За приписами пункту 2 статті 50 Закону № 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною першою статті 13 Закону № 2210 встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2210 Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з абзацом другим пункту 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (далі - Положення), розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заяв і справ про надання дозволу на узгоджені дії здійснюється адміністративними колегіями територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції та Реґламенту про адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України. Забезпечення розгляду заяв і справ адміністративною колегією територіального відділення здійснюється головою територіального відділення Комітету відповідно до його повноважень.

Пунктом 6 Положення встановлено, що територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.

Відповідно до пункту 7 Положення голова відділення, особа, яка виконує його обов'язки, зокрема, створює та очолює адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, забезпечує їх діяльність.

Згідно з частиною третьою статті 121 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник.

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами;

- проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевий та апеляційний господарські суди, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, дослідивши вчинення Товариством дій зі створення перешкод Заводу як постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом у доступі на оптовий ринок електричної енергії України шляхом необґрунтованої відмови в прийнятті та погодженні відповідних повідомлень, давши ретельну оцінку доводам і запереченням сторін та наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК стосовно обставин вчинення Товариством названих дій, встановивши прийняття його правомочним складом адміністративної колегії, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а тому за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваних судових рішеннях.

Рішення Антимонопольного комітету України від 11.10.2016 № 457-р, зазначене у додаткових поясненнях до касаційної скарги, не стосується предмету доказування у даній справі і не має преюдиціального значення у даному випадку.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 зі справи № 915/161/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Васищак

Суддя В.Селіваненко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати